Освітня програма 2024/2025
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор Таращанського ЗДО «Барвінок»
______________Галина ДУРНІКІНА
СХВАЛЕНО
педагогічною радою ЗДО «Барвінок»
(протокол №1 від 30.08.2024р.)
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
ТАРАЩАНСЬКОГО
ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ «БАРВІНОК»
ТАРАЩАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
на 2024/2025 навчальний рік
м.ТАРАЩА
2024
Зміст
1.Загальні відомості
Розділ 1. Загальний обсяг навантаження та очікувальні результати навчання здобувачів освіти
Розділ 2. Перелік, зміст,тривалість і взаємозвязок освітніх напрямів,логічна послідовність їх вивчення.
Розділ 3.Форми організації освітнього процесу
Розділ 4. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
Загальні відомості.
Освітня програма Таращанського закладу дошкільної освіти «Барвінок» Таращанської міської ради Київської області розроблена відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Конвенції ООН про права дитини, Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, Положення про заклад дошкільної освіти, Базового компоненту дошкільної освіти, чинних освітніх програм та інших нормативно-правових документів у галузі дошкільної освіти.
Таращанський заклад дошкільної освіти «Барвінок» спрямовує діяльність на забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей.
Освітня програма Таращанського закладу дошкільної освіти «Барвінок» окреслює підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання (набування компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.
Освітня програма діяльності закладу зорієнтована на цінності та інтереси дитини, врахування вікових можливостей, збереження дитячої субкультури, взаємозвязок усіх сторін її життя та створення умов для соціально-емоційного благополуччя й адаптації кожної дитини в соціумі дорослих та однолітків шляхом засвоєння культурно-комунікативних засобів спілкування, підвищення професійної майстерності педагогів закладу.
Освітня програма визначає:
– загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти (формування ключових компетентностей);
– перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх напрямів, логічну послідовність їх реалізації;
– форми організації освітнього процесу;
– опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
Зміст освітньої програми передбачає:
– формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
– виховання елементів природо-доцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
– утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;
– розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей;
– виховання патріотизму.
Мета програми: реалізація комплексу розвивальних, вихованих ,навчальних функцій та змістових напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей від 1,5 року до 6(7) років із поступовим ускладненням змістовної наповнюваності на кожному віковому етапі.
Завдання освітньої програми
- створення належних умов для функціонування закладу дошкільної освіти , який забезпечує розвиток, виховання і навчання дошкільників з урахуванням їх вікових можливостей, індивідуальних інтересів, нахилів та задатків;
- зміцнення та збереження фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини;
- виховання у дітей любов до Украни, шанобливого ставлення до родини, повагу до народних традицій і звичаїв,державної мови, національних ціннностй українського народу, свідоме ставлення до себе, оточення, довкілля;
- формвання особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;
- здійснення особистісно-орієнтованого підходу у ставленні цілісної особистості дошкільника шляхом використання освітніх технологій та методик;
- навчальне використання різноманітних видів дитячої діяльності, їх інтеграція задля підвищення ефективності освітнього процесу;
- творча організація освітнього процесу, варіативність використання дидактичного матеріалу;
- забезпечення шанобливого сталення до результатів дитячої творчості;
- забезпечення наступності між закладом дошкільної освіти та початковою освітою задля подальшого ставлення особистості дитини, її інтелектуального, соціального та фізичного розвитку;
- удосконалення професійної компетентності педагогів;
- оптимізація роботи з батьківською громадою.
Шляхи реалізації завдань:
- особистісно-орієнтований підхід до кожного вихованця;
- забезпечення наступності між закладом дошкільної та початкової ланок освіти;
- блочно-тематичне планування;
- організація безпечного розвивального середовища;
- інтеграція різних видів діяльності;
- використання освітніх технологій;
- співпрація з родинами вихованців на засадах партнерства.
Перспективи виконання програми : сформованість мінімально-достатнього та необхідного рівня освітніх компетентностей дитини перших 6(7) років життя, що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісий розвиток і психологічну готовність до навчання в школі. Визначені Базови копонентом дошкільної освіти вимоги до обсягу необхідної інформації, життєво важливих умінь і навичок, системи ціннісних ставлень до світу та самої себе відображені у програмі є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу.
Пріоритетний напрямок роботи Таращанського закладу дошкільної освіти «Барвінок» - народознавчий.
Мова навчання – українська.
Мережа Таращанського закладу дошкільної освіти «Барвінок» становить 5 вікових груп.
1 група – І молодша група «Курчатко» - 17 дітей;
2група – ІІ молодша група «Ромашка» - 21 дитина;
3 група – ІІ молодша група «Казка» - 24 дитини;
4 група – середня група – «Калинка» - 19 дітей;
5 група – старша група «Веселка» - 26 дітей.
Організація діяльності Таращанського закладу дошкільної освіти «Барвінок» у 2024/2025 навчальному році залежатиме від тривалості правового режиму воєнного тану в Україні.
Враховуючи дію режиму воєнного стану в Таращанського закладу дошкільної освіти «Барвінок» буде організоване змішане навчання: очна форма навчання та дистанційна (в разі погіршення безпекової ситуаціїв місті з використанням різних каналів комунікації).
Пріоритетні завдання на 2024/2025 навчальний рік.
- Удосконалення форм, змісту і методів розвитку формування у дітей дошкільного віку навичок здорового і безпечного способу життя, соціально-емоційного інтелекту шляхом здійснення комплексного підходу до організації безпечного освітнього середовища.
- Продовжувати формувати національно-патріотичну самосвідомість дошкільників у різних видах діяльності.
- Забезпечення умов якісного інклюзивного виховання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
- Забезпечення ефективності освітньої діяльності через запровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти та оцінювання напрямку «Освітнє середовище закладу дошкільної освіти».
Методична проблема на 2024/2025 навчальний рік
- Збереження , зміцнення психічного та фізичного здоров’я дітей дошкільного віку в умовах воєнного стану.
Керуючись Законом України «Про дошкільну освіту», адміністрація ЗДО приймає на роботу тільки педагогів, які мають відповідну повну вищу та неповну вищу педагогічну освіту. Заклад повністю укомплектований педагогічними кадрами та обслуговуючим персоналом.
Освітній процес забезпечують 13 педагогічних працівників.
Якісний склад педагогічних працівників на 2024/2025 навчальний рік.
№ |
Прізвище, ім’я, по батькові |
Посада |
Освіта |
|
середня-спеціальна |
вища |
|||
1 |
Дурнікіна Г.М. |
директор |
|
* |
2 |
Полонська Т.О. |
вихователь-методист |
|
* |
3 |
Трущенко Г.О. |
керівник музичний |
|
* |
4 |
Пугач Л.В. |
вихователь |
|
* |
5 |
Лакомська О.М. |
вихователь |
* |
|
6 |
Митківська В.В. |
вихователь |
* |
|
7 |
Кутова Я.Г. |
вихователь |
* |
|
8 |
Негляд О.В. |
вихователь |
* |
|
9 |
Кравець М.О. |
вихователь |
* |
|
10 |
Бугайчук А.О. |
вихователь |
* |
|
11 |
Пологовська Л.В. |
асистент вихователя |
* |
|
12 |
Парфеса С.Г. |
асистент вихователя |
* |
|
13 |
Дмитренко Т.О. |
асистент вихователя |
* |
|
Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:
- музична зала;
- спортивна зала;
- ресурсна кімната;
- мультимедійне обладнання (облаштовано в музичні залі);
- 1компютер з доступом до мережі Інтернет;
- 2 принтера;
- 2 ноутбуки.
Предметно-просторове середовище Таращанського ЗДО «Барвінок» сучасне, розвивальне, як в кожній віковій групі так і в ЗДО в цілому.До поповнення ігрових осередків залучаються і батьки шляхом участі в акціях по виготовленню різних дидактичних матеріалів та іграшок власними руками. Проте, матеріально - технічне забезпечення освітньої діяльності закладу перебуває на середньому рівні, враховуючи необхідність забезпечення іграшками та навчально-ігровими посібниками відповідно Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти, наказ МОН України від 19.12.2017року № 1633.
Розділ 1. Загальний обсяг навантаження
та очікувальні результати навчання здобувачів освіти
Освітнійй процес у Таращанському ЗДО «Барвінок» будується за відповідним програмно-методичним забезпеченням та представляє єдиний комплекс освітніх компонентів для досягнення вихованцями результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, чинними освітніми програмами та парціальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти України:
Закону України «Про освіту»;
Закону України «Про дошкільну освіту»;
Закону України «Про охорону дитинства»
Конвенції ООН про права дитини;
Статуту ЗДО;
Базового компоненту дошкільної освіти (Державного стандарту дошкідьної освіти), затвердженого наказом МОН України від 12.01.2021 за №33 (нова редакція);
Положення про заклад дошкільної освіти,затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 р. № 86;
Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2016 р. за N 563/28693;
наказу МОН України від 20.04.2015 № 446 «Гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 13.05.2015 за № 520/26965;
наказу МОН України від 19.12.2017року № 1633 «Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладівдошкільної освіти»;
наказу МОН України від 16.01.2020 року №54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти»;
наказу МОН України «Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників» від 09.09.2022 № 805 (зареєстровано в Мінюсті України 21.12.2022 за №1649/38985);
наказу МОН та МВС від 18.08.2023 року №685/1013 «Про затвердження Порядку раннього попередження та евакуації учасників освтньогопроцесу в разі нараду або ризику нападу на заклад освіти»;
Постанови КМУ від 10 квітня 2019року №530 «Порядок організації інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти» (зі змінами);
листа МОН України від 07.07.2021 № 1/9-344 № 1/9-344 «Планування роботи закладу дошкільної освіти на рік»;
листа МОН України від 27.08.2024 №1/15368-24 «Рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти у 2024/2025 навчальному році»;
листа МОН України № 1/3845-22 від 02.04.22 року «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні», наказу Державної служби якості освіти України від 30 листопада 2020р.
№ 01-11/71 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти », листа МОН №1/3475-22 від 17.03.2022 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб»;
листа МОН України № 1/9979-24 від 05.06.2024 «Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зиового періоду 2024-2025року»;
листа МОН № 1/3737-22 від 29.03. 2022 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні»;
листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 26.07.2010року №1.4/18-3082 Інструктивно-методичних рекомендацій «Про організовану і самостійну діяльність дітей у докільному навчальному закладі»;
листа МОН від 15.06.2022 № 1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами»;
листом ДСНС України від 14.06.2022 № 03-1870/162-2 «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти» та листами МОН;
перелік навчальної літератури, програм, рекомендованих МОН, для використання в закладах дошкільної освіти у 2024-2025 навчальному році;
програми для дітей дошкільного віку «Українське дошкілля» , рекомендовану МОН України (авт. Білан О.І., Протокол №6 від 03.12.2021рік, зареєстрований в Каталозі за № 1.0025-2021).
Зміст інваріативної складової Базового компоненту дошкільної освіти забезпечується через освітню програму для дітей дошкільного віку «Українське дошкілля» , рекомендовану МОН України (авт. Білан О.І., Протокол №6 від 03.12.2021рік, зареєстрований в Каталозі за № 1.0025-2021).
Варіативна складова Базового компоненту дошкільної освіти реалізується через інтеграцію змісту парцальних програм у різні види діяльності.
У 2024–2025 навчальному році будуть упроваджуватись такі парціальні програми для інтеграції їх змісту у різні види діяльності по вікових групах: ІІ молодша група – «Про себе треба знати, про себе треба дбати» - авт.Лохвицька Л.В. Протокол №5 від 21.08.2024року зареєстрований в Каталозі за №1.0049-2024, середня група- «Творці майбутнього» -авт. Рома О.Ю., Піскова І.Ю., Малевич Г.В., Шварова Г.В. Протокол №1 від 04.01.2023 року зареєстрований в Каталозі за №1.0001-2023, старша група – «Україна - моя Батьківщина» за загальною науковою редакцією Репольської О.Д. авторський колектив: Каплуновська О.М., Палець Ю.М.,Кичата І.І. Протокол №3 від 21.06.2022 року зареєстрований в Каталозі за №1.0009-2022.
У 2024–2025 навчальному році буде організовано роботу таких гуртків (протокол №1 від 30 серпня 2024 року)
№ |
Назва гуртка |
Вікова група |
Відповідальний |
1. |
«Бережи здоров’я змалку» |
ІІ молодша група |
Лакомська О.М. |
2. |
«Чарівні долоньки» |
середня група |
Кравець М.О. |
3. |
«Україна - моя Батьківщина» |
старша група |
Митківська В.В. |
Діяльність гуртків здійснюється за такими програмами
(протокол №1 від 30 серпня 2024 року)
№ |
Назва програми |
Автор програми |
Прізвища педагогів, які впроваджують дану програму |
Вікова група, в якій працює педагог |
Комплексна програма |
||||
|
«Українське дошкілля» |
авт. Білан О.І. |
Всі педагоги |
Всі групи |
Парціальні програми |
||||
1. |
«Україна – моя Батьківщина» |
за загальною науковою редакцією Репольської О.Д. авторський колектив: Каплуновська О.М., Палець Ю.М.,Кичата І.І. |
Митківська В.В. |
Старша група |
2. |
«Творці майбутнього» |
авт. Рома О.Ю., Піскова І.Ю., Малевич Г.В., Шварова Г.В. |
Кравець М.О. |
середня група |
3. |
«Про себе треба знати, про себе треба дбати» |
авт.Лохвицька Л.В. |
Лакомська О.М. |
ІІ молодша група |
З метою реалізації Базового компоненту дошкільної освіти, вищезазначених програм та відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України 20.04.2015 № 446 «Про затвердження Гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» було складено перелік форм роботи з дітьми, що не виходить за визначені ним межі навчального навантаження.
Загальний обсяг тижневого навантаження
за віковими групами становитиме
Види діяльності за освітніми напрямами |
Кількість занять на тиждень за віковими групами |
|||
Перша молодша (3-й р.ж.) |
Друга молодша (4-й р.ж.) |
Середня група (5-й р.ж.) |
Старша група (6-й р.ж.)
|
|
Ознайомлення із соціумом і розвиток мовлення |
1 |
2 |
2 |
2 |
Ознайомлення з природним довкіллям |
1 |
1 |
1 |
2 |
Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо) і культура мовленнєвого спілкування |
4 |
4 |
5 |
5 |
Сенсорний розвиток |
2 |
- |
- |
- |
Логіко-математичний розвиток |
- |
1 |
1 |
2 |
Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування |
2 |
3 |
3 |
3 |
Здоров’я та фізичний розвиток* |
2 |
3 |
3 |
3 |
Загальна кількість занять на тиждень |
10 |
11 |
12 |
15 |
*Години, передбачені для фізкультурних занять не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.
На період дії воєнного стану може бути запроваджено змішане навчання відповідно до рішення засновника, а також рішенням педагогічної ради закладу або ж наказом директора, протягом навчального року, можуть вноситися корективи в орієнтовний розподілзанятьта розпорядок дня.
Освітня діяльність з дітьми під час очного навчання полягаєв організації змістовної , варіативної, систематичної роботи відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та програм , схвалених педагогічною радою закладу до використання в освітньому процесі.
Під час організації освітнього процесу у дистанційній формі:
- Використовуються загальніі канали комунікації( електронна пошта, мобільні додатки Viber ,YouTube, Telegram, електронні платформи Messendger GoogleMeet тощо).
- Допускається гнучкість орієнтованого розподілу занять за умови дотримання гранично допустимого навантаження;
- Консолідувати зусилля педагогів і батьків для повноцінної участі дитини в усіх видах дитячої діяльності під час організації освітнього процесу в дистанційному режимі.
- Оргаізувати зворотній зв’язок з батьками вихованців через сайт закладу, електронну пошту або інші соціальні мережі, засоби зв’язку.
Очікувальні результати навчання здобувачів освіти:
- Очікувальними результатами освітнього процесу є набуття компетентностей за усіма освітніми напрямками Базового компоненту дошкільної освіти, комплексною та парціальними програмами, за якими здійснюється освітній процес.
Модель сформованості компетентностей випускника ЗДО
за освітніми напрямами БКДО
Освітній напрям «Особистість дитини» |
Рухова компетентність Емоційно-ціннісне ставлення: виявляє інтерес та потребу у фізичному вдосконаленні, емоційно реагує на власні досягнення у руховій сфері (пластичність, упевненість, виразність та естетика рухів). Демонструє стійку позитивну мотивацію до активної рухової діяльності, цінує чесність, товариськість, підтримку в командних спортивних іграх, виявляє спритність, вміння боротися, вигравати і програвати. Виявляє позитивне ставлення до загартовувальних та гігієнічних процедур. Сформованість знань: знає назви основних рухів, предметів та спортивних знарядь, усвідомлює роль фізичних вправ у розвитку та зміцненні організму. Здатна до пізнання основ фізичного розвитку. Знає та свідомо дотримується правил у рухливих, спортивних іграх та вправах (зокрема з елементами змагання). Знає про індивідуальний принцип користування гігієнічними засобами. Навички: має сформовані життєво необхідні рухові уміння та навички, розвинені фізичні якості, достатній руховий досвід, який дозволяє застосовувати адекватні фізичні зусилля відповідно до ситуації. Володіє власним тілом, свідомо реагує на елементарні потреби організму, витримує відповідно до віку фізичне навантаження. Виявляє вольові зусилля у руховій діяльності, координує рухи, уміє орієнтуватися в просторі. Здатна самостійно застосовувати руховий досвід у повсякденному житті, оцінює і регулює можливості власного тіла. Володіє основними рухами (ходьба, біг, стрибки, лазіння, метання). Виконує з різних вихідних положень вправи на предметах, з предметами та без них. Володіє елементарними навичками загартування та особистої гігієни. Прагне бути охайною. Самостійно виконує основні гігієнічні процедури. Без нагадування дорослого користується основними гігієнічними засобами та предметами догляду за тілом. Намагається контролювати власну поставу; усвідомлює вплив постави на здоров’я, естетику рухів; виконує комплекс вправ для запобігання порушенням постави та плоскостопості. Здоров’язбережувальна компетентність Емоційно-ціннісне ставлення: виявляє потребу в засвоєнні способів збереження власного здоров’я, орієнтованих на самопізнання та реалізацію особистої активності в житті. З повагою ставиться до людей, незалежно від їхньої статі, віку та стану здоров’я. Виявляє позитивне ставлення до національних та сімейних здоров’язбережувальних традицій, активних форм діяльності та відпочинку, культури харчування та загартовування. Сформованість знань: усвідомлює цінність здоров’я, його значення для повноцінної життєдіяльності. Володіє уявленнями про основні чинники збереження здоров’я — рухова діяльність, правильне харчування, дотримання питного режиму, безпечна поведінка, догляд за тілом. Орієнтується в основних показниках власного здоров’я (гарне самопочуття, відсутність больових відчуттів) та здоров’я людей, які її оточують. Знає про існування різних захворювань, орієнтується в елементарних видах допомоги людині, яка хворіє. Здатна встановлювати елементарну залежність між здоровим розвитком людського тіла та повноцінним харчуванням. Називає основні групи продуктів харчування, відрізняє корисну їжу від шкідливої. Оперує назвами основних корисних напоїв, знає про їхню роль для розвитку організму. Розуміє виняткове значення питної води для здоров’я, орієнтується в ознаках спраги й голоду. Має цілісне уявлення про будову людського тіла. Визначає і правильно називає елементарні функціональні можливості людського організму. Орієнтується у призначенні та дотримується правил дбайливого ставлення до органів чуттів. Усвідомлює, що людина народжується, проходить різні етапи життєвого шляху — дитинство, юність, зрілість, старість. Має елементарне уявлення про статеву належність, орієнтується в ознаках своєї статевої належності. Диференціює поняття «безпечне» і «небезпечне», усвідомлює важливість безпеки життєдіяльності (власної та інших людей). Знає правила поведінки з незнайомими людьми, орієнтується в правилах поводження з незнайомими предметами та речовинами; пожежної та електробезпеки; користуванні транспортом; в основних знаках дорожнього руху тощо. Знає правила безпечного перебування вдома, у закладі дошкільної освіти, на вулиці, на воді, льоду, ігровому, спортивному майданчиках. Усвідомлює, до кого можна звернутись за допомогою в різних ситуаціях. Навички: дотримується правил здоров’язбережувальної поведінки. Повідомляє дорослому про погане самопочуття, під його керівництвом виконує необхідні лікувально-профілактичні процедури. Уміє оцінювати поведінку власну та інших людей щодо дотримання здорового способу життя. Бере участь в оздоровчих та фізкультурно-розвивальних заходах. Дитина демонструє здатність скористатися номером телефону основної служби допомоги (пожежна, медична, поліція). Володіє навичками безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків, інших дітей або дорослих. Особистісна компетентність. Емоційно-ціннісне ставлення: приймає своє ім’я, демонструє інтерес, приналежність і повагу до своєї родини, її традицій і звичаїв. Виявляє інтерес до свого внутрішнього світу (думки, почуття, бажання, мрії, ставлення). Орієнтується в основних емоціях і почуттях, усвідомлює, чого хоче (не хоче); може обґрунтувати своє ставлення. Має позитивну самооцінку та розуміє свою соціальну відповідальність у партнерських стосунках із однолітками. Виявляє переважно оптимістичне світовідчуття щодо свого сьогодення і майбутнього. Сформованість знань: має позитивне уявлення про себе (Я — хороша / хороший), оперує займенником «Я», вирізняє себе з-поміж інших, орієнтується у своїх чеснотах і вадах, знає та усвідомлює свої права, права інших, обов’язки, статеву, родинну, соціальну приналежність та саму себе в часі, просторі тощо. Розуміє своє місце в системі людської життєдіяльності — у сім’ї, групі однолітків, соціально-комунікативному просторі, у різних видах діяльності. Правильно називає основні ознаки різних вікових періодів (дитинство, юність, зрілість, старість). Диференціює добро і зло, здатна управляти собою, власною поведінкою в різних життєвих ситуаціях, оперуючи усвідомленими ціннісними орієнтаціями, позитивними мотивами. Навички: характеризує себе як він / вона, а в майбутньому чоловік / жінка. Прагне досягати поставленої мети особистої діяльності. Має навички обходитися своїми силами, самостійно в знайомих ситуаціях. За необхідності вміє звертатися по допомогу. Здатна встановлювати причинно-наслідкові та смислові зв’язки між подіями життя, своїми переживаннями. Адекватно реагує на різні життєві ситуації, управляє собою, намагаючись стримувати негативні емоції, співвідносить характер емоційної поведінки з її наслідками для інших. Передбачає результати своєї діяльності, знає їхнє значення для себе і тих, хто поряд, усвідомлює свою відповідальність за вчинене. Виявляє самоповагу (Я — хороша / хороший), повагу до інших (інші також хороші), власну гідність |
Освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» |
Предметно-практична,технологічнакомпетентність Емоційно-цінніснеставлення:виявляє інтерес і бажання до відтворення різних об’єктів навколишнього світу різними способами (конструювання, моделювання), засобами (різні види конструкторів), природним і штучним матеріалом та інструментами; емоційно реагує, переживає почуття радісного задоволення від процесу та результату власної і колективної предметно-практичної діяльності; надає перевагу у виборі цікавих, конструктивних, предметно-практичних завдань, які передбачають участь у суспільно значущій діяльності спільно з дорослими та іншими дітьми; виявляє інтерес і повагу до професій, демонструє позитивне емоційно-ціннісне ставлення до людської праці та професійної діяльності дорослих. Сформованістьзнань: виявляє обізнаність з предметами та їхіми властивостями, зокрема з матеріалами, з яких виготовляють речі (пластик, папір, метал, тканина, гума, глина тощо); має уявлення про виготовлення предметів довкілля (елементарні способи їх обробки: пошив, вирізанння, видування тощо); знає та виконує правила техніки безпеки і роботи з інструментами. Розуміє важливість раціонального використання матеріалів, обережного ставлення до продуктів праці. Навички: володіє видами предметно-практичної діяльності: конструювання (з будівельного матеріалу, з паперу (оригамі, паперопластика), з природного матеріалу, з деталей конструкторів тощо), наочне моделювання (конструкцій, моделей, наприклад, часу: ранок-день-вечір-ніч, пір року: зима-весна-літо-осінь тощо), проєктування, технічної творчості (створення конструкцій, споруд, технічних елементів). Вміє визначати мету, прогнозувати кінцевий результат, планувати послідовність дій, узгоджувати власні дії з діями партнерів. Демонструє сформованість уміння розглядати конструкції, виокремлювати їхні основні складові, співвідносити за розмірами, формами, розташуванням, аналізувати та оцінювати результат своєї роботи та роботи однолітків, вносити корективи, виправляти помилки. Турботливо ставиться до рукотворних виробів. Вміє використовувати зразки та намагається додати самостійні знахідки та рішення у створенні виробів, проявляє фантазію, винахідливість, імпровізує, використовуючи наявні ресурси, альтернативно застосовує предмети та матеріали, зважаючи на їхні властивості, генерує ідеї та заохочує товаришів бажанням їх реалізувати, прагне довести розпочату справу до логічного завершення. Виокремлює потрібну інформацію про об’єкти довкілля з малюнку, плану, моделі, схеми, порівнює різні моделі одного й того ж самого об’єкта. Долучається до рукоділля (handmade) з різними матеріалами з метою удосконалення навколишнього життєвого простору. Сенсорно-пізнавальна,логіко-математична,дослідницькакомпетентність Емоційно-цінніснеставлення:виявляє інтерес до цікавих конструктивних завдань, пов’язаних із інтелектуальним напруженням; мотивована на дослідження об’єктів і явищ, пізнання нового; виявляє стійкий інтерес до дослідницького пошуку як у спеціально створених проблемних ситуаціях, так і у вільній діяльності; демонструє позитивне емоційно-ціннісне ставлення до математики, математичного матеріалу; виявляє внутрішню пізнавальну потребу виконувати логіко-математичні, дослідницькі завдання, демонструє інтерес до самостійного розв’язання цих завдань; відчуває задоволення від інтелектуальних труднощів, докладає вольових зусиль для їх подолання. Сформованістьзнань:має уявлення про основні математичні поняття «число», «величина», «форма», «простір», «час»; демонструє володіння знаннями і способами діяльності, які дають змогу розв’язувати пізнавальні суперечності; виявляє сформованість логіко-математичних уявлень у предметно-практичній і дослідницькій діяльності; знає і правильно називає еталони площинних та об’ємних геометричних форм, просторові напрями, одиниці вимірювання часу, параметри величини, усвідомлює зв’язки між кількісними, порядковими числівниками, просторовими, часовими поняттями; знає і свідомо використовує термінологію елементарної математики у власному мовленні; знає і розуміє елементарні правила безпеки під час проведення простих фізичних експериментів. Навички: встановлює залежності між числами натурального ряду, величинами, просторовими ознаками; володіє основними одиницями вимірювання часу, величини. Здатна спрямовувати сенсорні процеси відчуття, сприйняття, увагу на пізнання об’єктів довкілля; диференціювати сенсорні еталони за ознаками форми, величини, кольору, просторового розташування; здатна за допомогою власної сенсорної системи досліджувати предмети й об’єкти дійсного світу, виявляти в них спільне і відмінне; використовувати різні способи обстеження, раціональні прийоми порівняння, набуті у процесі взаємодії з дорослими і однолітками; доцільно, усвідомлено використовувати елементарні математичні знання в знайомих та нових пізнавальних ситуаціях; знаходити різні варіанти розв’язання логіко-математичних завдань; аналізувати, узагальнювати, класифікувати, групувати предмети, об’єкти за ознаками форми, величини, кількості, кольору, здійснювати серіацію, елементарне кодування властивостей та якостей предметів, об’єктів за допомогою символічних позначень; робити висновки та узагальнення, самостійно виправляти помилки, оцінювати результати власної роботи, наполегливо досягати кінцевої мети у розв’язанні логіко-математичних, пошуково-дослідницьких завдань. |
Освітній напрям «Дитина в природному довкіллі» |
Природничо-екологічна компетентність Емоційно-ціннісне ставлення: виявляє інтерес до пізнання природи рідного краю, близького оточення, своєї держави України, цікавиться об’єктами і явищами планети Земля і видимих об’єктів Космосу. Емоційно реагує на природне довкілля; демонструє повагу до різних форм життя; позитивно реагує на ситуації взаємодії з різними об’єктами природи. Виявляє інтерес і готовність до діяльності, що забезпечує пізнання природи і формування навичок доцільної поведінки. Сформованість знань:має загальні уявлення про природу планети Земля і Всесвіту; розуміє, що Земля є частиною Космосу, а всі його об’єкти (зорі, планети, комети, метеорити тощо) знаходяться дуже далеко; володіє елементарними уявленнями про дослідження Космосу людиною; знає, що на планеті Земля є неживі і живі об’єкти природи; усвідомлює зв’язки між рослинами і тваринами, їхні функції в природі; встановлює залежність об’єктів природи від екологічних факторів; розуміє особливості та умови розвитку рослин (фази розвитку, екологічні фактори, поживність ґрунту, догляд), існування тварин (стадії розвитку, залежність від середовища існування, реакції на сезонні зміни; усвідомлює поділ рослин і тварин на групи; знає, що є дикорослі і культурні рослини; дикі, свійські тварини; знає правила поведінки з ними; володіє знаннями про основні властивості неживих об’єктів природи (повітря, вода, пісок, глина, каміння), які може виявляти під час елементарних дослідів; усвідомлює значення назв-характеристик окремих властивостей об’єктів та фізичних явищ навколишнього світу (твердість, м’якість, сипучість, в’язкість, плавучість, розчинність; швидкість, напрямок тощо); володіє назвами штучних матеріалів, виготовлених людиною із природної сировини (метал, гума, тканина, пластик, папір тощо); знає ознаки пір року і явищ природи. Усвідомлює, що життя людини неможливе без природи; обізнана з позитивним і негативним впливом людини на природне довкілля, проблемами довкілля, насамперед змінами клімату, і необхідністю заощаджувати енергію, воду, сортувати сміття тощо у повсякденному житті і має первинні навички такої поведінки; свідомо використовує знання про природу в різних видах діяльності та життєвих ситуаціях; орієнтується в діяльності людини, спрямованій на збереження, відтворення й охорону природи. Навички:дитина виявляє здатність спостерігати за природними об’єктами та явищами планети Земля та видимими об’єктами Космосу; спроможна класифікувати та групувати природні об’єкти рослинного й тваринного світу за характерними ознаками; здатна самостійно чи з незначною допомогою дорослого проводити нескладні досліди з пізнання властивостей об’єктів природи, спостерігати за явищами природи та помічати зміни у стані природи й погоди, оцінювати метеорологічні явища (температура повітря, вітер, опади тощо); здатна до адекватної поведінки на основі оцінки природних явищ та стану погоди. Здатна з допомогою дорослого вирощувати рослини, доглядати за домашніми улюбленцями та піклуватись про них; демонструє дотримання правил природодоцільної поведінки, навички бережливого ставлення до ресурсів; відгукується на пропозиції дорослого зберігати й покращувати природне довкілля чи надавати допомогу живим об’єктам природи. Навички, орієнтовані на сталий розвиток, виявляються у сформованості в дітей початкових уявлень про сталі дії і поведінку, усвідомленні необхідності збереження ресурсів планети й особистої причетності до цього; розвиненості ефективних звичок соціальної поведінки, економного споживання ресурсів та збереження природи. Емоційно-ціннісне ставлення: дитина мотивована на цінності сталого розвитку (дружні стосунки між людьми, раціональне використання природних ресурсів тощо). Виявляє небайдужість до природоохоронної діяльності дорослих, бажання брати участь у проведенні заходів, спрямованих на підтримку цінностей сталого розвитку. Виявляє дружнє ставлення до близьких і знайомих, що проявляється у дотриманні мовленнєвого етикету, наданні допомоги тим, хто її потребує, тощо. Сформованість знань: має початкові уявлення про дії та поведінку, орієнтовані на сталий розвиток, в екологічній, економічній та соціальній сферах повсякденного життя; знає про необхідність зменшення марних витрат сировини й кількості відходів. Знає і називає різні формули звернення, вітання, подяки і вміє обирати одну з них у залежності від ситуації спілкування. Співвідносить жести з добрими словами. Навички: може пояснити на елементарному рівні необхідність сталого способу власного життя, свідомо обирає дії, спрямовані на зміцнення власного здоров’я, виявляє відчуття особистої причетності до збереження ресурсів планети і власної країни. Здатна пояснити, чому потрібно економно витрачати воду, папір, електроенергію, як це пов’язано зі збереженням лісових, водних запасів планети, клімату; демонструє навички розумного споживанні енергії, паперу та води. Здатна не лише усвідомлювати важливість правил у суспільному житті, смисл конкретного правила, а й уміти пояснити іншому, чому варто вчиняти так, а не інакше. Володіє і доречно вживає слова із широкої палітри мовних формул, необхідних для обслуговування різних ситуацій (вітальні слова, слова-звертання, прохання чи пропозиція допомоги, дякування, вибачення тощо); виявляє доброзичливе ставлення до людей, які її оточують, намагається підтримувати дружні стосунки з дітьми. |
Освітній напрям «Гра дитини» |
Ігрова компетентність Емоційно-ціннісне ставлення: виявляє стійкий інтерес та захоплення ігровою діяльністю, зацікавленість до реальних та уявлюваних ігрових подій, ігрового перевтілення та створення ігрових задумів, ситуацій, сюжетів та ігрових ролей. Мотивована на цінності групової солідарності у грі (людяність, відповідальність, справедливість, самовладання, дружність, позитивне спілкування, терпимість). Відповідально ставиться до вибору та виконання ігрової ролі; відтворює свої життєві враження у рольовій грі, використовуючи виразні засоби; виявляє повагу до думки іншого, емоційно реагує на зміни в правилах гри, демонструє інтерес до ігор інших дітей. Сформованість знань:має уявлення про різні види ігрової діяльності, види та назви ігор, у які можна пограти; знає дії у творчих іграх та в іграх з правилами; вміє залучати та приймати партнерів до спільної гри; обирає безпечне місце та атрибути для гри; знає зміст сюжетно-рольових, конструкторсько-будівельних, дидактичних, словесних, настільно-друкованих, рухливих зі співом і діалогом, режисерських, театралізованих, українських народних іграх; демонструє сформованість рольових способів поведінки; свідомо використовує норми та етикет спілкування в іграх; розуміє, як використовувати предметно-ігрове середовище для гри; знає ігри та іграшки в садочку та вдома, використовує їх у самостійних іграх; втілює свої життєві враження; встановлює причини та наслідки вдалої та невдалої гри; усвідомлює себе активним учасником ігрової діяльності. Навички: ініціює організацію ігор з іншими дітьми за власним вибором. Самостійно обирає тему для гри, моделює явища реального життя, розвиває сюжет на основі досвіду та знань, прикладах дорослих, з літературних творів і казок, дотримується правил рольової взаємодії (узгодження, рівності, управління тощо). Разом з іншими дітьми облаштовує ігрове середовище та самостійно чи з незначною допомогою розподіляє ролі. Дотримується правил гри до її закінчення та стежить, щоб усі учасники їх виконували. Уміє підпорядковувати власні дії ігровим задумам, приймати пропозиції інших дітей та узгоджувати їх з усіма учасниками ігрового процесу, використовувати в іграх різні іграшки відповідно до її змісту або предмети-замінники; конструювати ігрове поле за допомогою різних предметів та матеріалів згідно з темою. Уміє налагоджувати партнерські стосунки завдяки діалогічному спілкуванню на основі ігрового задуму, рольової взаємодії або особистих уподобань, проявляє товариськість, толерантність, зважає на думку інших, стримує агресивні прояви, конструктивно розв’язує конфлікти, радіє спільному успіху, дотримується норм та етикету спілкування, висловлює у делікатній формі своє непогодження з пропозиціями ровесника, його діями із розподілу ролей, іграшок, обов’язків. Для реалізації ролі широко використовує різні засоби виразності (емоційно-виразні рухи, міміка, пантоміміка, тембр голосу, рольове мовлення), ділиться з дорослими та однолітками враженнями після гри. Адекватно оцінює результати власних дій та дій товаришів по команді, виявляє взаємну прихильність, надає перевагу грі як провідній діяльності; використовує власний досвід для створення ігор; здатна гратися сама та з однолітками, виявляє вміння залучити до гри партнерів; намагається творчо розвивати сюжет або придумувати ігри. |
Освітній напрям «Дитина в соціумі» |
Соціально-громадянська компетентність Емоційно-ціннісне ставлення: демонструє інтерес до загальнолюдських цінностей (здоров’я, сім’я, повага і любов до батьків, роду, держави, Батьківщини, дружба, мир, доброта тощо), громадянських цінностей (обов’язки перед іншими людьми, повага прав, честі та гідності інших людей), цінностей спілкування, діяльності. Проявляє особистісні якості (самостійність, відповідальність, працелюбність, лідерство, людяність, спостережливість, справедливість, ініціативність, активність, креативність та інші) у взаємодії з іншими людьми. Виявляє зацікавленість до спілкування із знайомими дорослими, однолітками, молодшими та старшими за себе дітьми; проявляє обачливість до незнайомих людей. Демонструє інтерес до національних культурних цінностей свого народу та інших культур. Виявляє зацікавленість культурою українського народу, його історичним минулим, мовою, звичаями, традиціями. Емоційно реагує на власну участь та участь інших у різних видах діяльності: вміє співпереживати та співчувати, оптимістично ставитися до труднощів та визначати шляхи їх подолання. Виявляє почуття власної гідності як представника українського народу та громадянина; демонструє дружнє та неупереджене ставлення до дітей з особливими освітніми потребами. Демонструє відповідальність за свої вчинки. Сформованість знань: має уявлення про місце кожної людини в соціальному середовищі; уявлення про себе як члена громади, суспільства; уявлення про свою сім’ю, родину, рід, рідну домівку, заклад дошкільної освіти, Батьківщину; знає і розповідає про державні та національні символи України, звичаї, традиції сім’ї та українського народу. Усвідомлює свою роль (у сім’ї, групі однолітків, місцевій громаді). Знає, що прізвище вказує на належність дитини до свого роду, родини, а ім’я — на її індивідуальність та неповторність, знає про окремі традиції і звичаї попередніх поколінь. Усвідомлює необхідність дотримання соціальних норм моралі й виявляє повагу до прав і свобод людини. Розуміє переваги розв’язання конфліктів, суперечок мирним шляхом. Демонструє відкритість до спілкування та взаємодії з представниками різних національностей і культур. Навички: ідентифікує себе та діє відповідно до соціальної ролі: донька / син, брат / сестра, онука / онук, друг / подруга тощо; демонструє елементарні навички емоційної саморегуляції, виражає почуття за допомогою слів, міміки, жестів; пояснює причину своїх емоцій, усвідомлює те, що інші люди переживають різні емоційні стани, їм буває радісно, боляче, образливо тощо. Звертається по допомогу до однолітків та знайомих та/або надає її, вміє отримувати задоволення від надання допомоги іншим. Дотримується соціальних правил та норм поведінки, домовленостей у щоденній життєдіяльності; бере участь у визначенні та прийнятті правил співжиття в родині, групі закладу дошкільної освіти, колі друзів. Уміє порозумітися, домовитись з іншими в конфліктних ситуаціях, вживає у спілкуванні з дорослими й однолітками ввічливі слова. Пропонує ідеї для гри, долучається до різних видів діяльності, бере участь у прийнятті рішень щодо особистих питань та життя колективу. На рівні можливостей дошкільного віку визнає цінності демократії (готовність брати на себе відповідальність, вміння висловлювати власну думку та приймати думку іншого, вміння розв’язувати конфлікти шляхом діалогу; вміння слухати й спостерігати). |
Освітній напрям «Мовлення дитини» |
Мовленнєва компетентність Емоційно-ціннісне ставлення: виявляє любов до рідної мови, повагу до державної мови, мов представників національних меншин України, мов міжнародного спілкування. Незалежно від національної належності дитина, як громадянин України, виявляє інтерес та позитивне ставлення до української мови як державної, прагнення до вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими українською мовою. Виявляє інтерес до оволодіння надбаннями української культури в її етнічному різноманітті, а також відповідними до віку зразками світової культури. Отримує задоволення від відчуття краси української мови. Коректно виявляє власне емоційне ставлення до предмета розмови і співрозмовника та корегує його залежно від ситуації спілкування. Сформованість знань: розуміє, що в Україні українська мова є державною; усвідомлює звуковий склад рідної мови, спираючись на розвинений фонематичний слух і мовленнєве дихання. Має збалансований запас слів із різних освітніх напрямів, що дає змогу добирати найбільш точні слова відповідно до ситуації мовлення; знає і називає ознаки, якості, властивості предметів, явища, події. В словнику наявні слова всіх частин мови, різного типу творення, слова різної складності, синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні слова; фразеологічні звороти; знає прислів’я, і приказки, утішки, загадки, скоромовки, форми звертання до дорослих і дітей. Має елементарні знання норм культури мовлення (привітання, прохання, вибачення, подяка, комплімент тощо). Навички: ефективно спілкується рідною мовою, свідомо намагається говорити виразно і правильно, чітко промовляючи звуки і слова відповідно до орфоепічних норм української мови; регулює дихання і темп у процесі мовлення; володіє силою, висотою, тембром голосу, володіє вербальними і невербальними засобами виразності. Виявляє навички звукового аналізу простих слів. Вживає всі частини мови, граматичні категорії, різні за складністю типи речень; володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами (рід, число, відмінок, дієвідміна, клична форма тощо). Ініціює і підтримує розпочату розмову в різних ситуаціях спілкування, відповідає на запитання співрозмовника і звертається із запитаннями, орієнтується в ситуації спілкування, вживає відповідні мовні і немовні засоби для вирішення комунікативних завдань; дотримується правил мовленнєвої поведінки та мовленнєвого етикету. Складає різні види розповідей: описові, сюжетні, творчі (розповіді-повідомлення, роздуми, пояснення, етюди), переказує художні тексти, складає за планом вихователя і самостійно казки і різні види творчих розповідей; розповідає про події із власного життя, за змістом картини, художніх творів, на запропоновану тему, за ігровою та уявлюваною ситуаціями, за результатами спостережень та власної діяльності; самостійно розповідає знайомі казки, переказує зміст художніх творів, користується пояснювальним мовленням (пояснити хід наступної гри, майбутній сюжет малюнка, аплікації, виробу); планує, пояснює і регулює свої дії; імпровізує, розмірковує про предмети, явища, події, друзів; робить елементарні узагальнення, висновки; висловлює зв’язні самостійні оцінні судження стосовно різних явищ, подій, поведінки людей, героїв художніх творів. Виявляє здатність до словесної творчості у різних видах мовленнєвої діяльності. Комунікативна компетентність Емоційно-ціннісне ставлення: виявляє інтерес до активного спілкування з іншими людьми; у різних повсякденних ситуаціях, і при безпосередньому контакті, і в телефонній розмові або спілкуванні в інтернеті. Цінує гарні стосунки з рідними, знайомими, друзями, тому намагається не конфліктувати, враховувати інтерес інших, узгоджувати з ними свої дії, діяти разом, злагоджено. Сформованість знань: знає і володіє етикетними комунікативними формулами (привітання, звертання, прохання, висловлення подяки, вибачення тощо); різні форми мовленнєвих висловлювань відповідно до ситуацій. Має початкові уявлення про способи, переваги і недоліки цифрової комунікації. Навички:вільно й невимушено вступає в розмову з дітьми і дорослими, використовуючи різні форми звертання та репліки; виявляє ініціативу в спілкуванні, будує різні типи діалогу між двома-чотирма дітьми; виявляє здатність домовлятися («Нумо так…»), звертатися по допомогу («Допоможіть мені, будь ласка»), пропонувати допомогу («Я можу вам допомогти»); використовує різні вербальні та невербальні засоби для привітання, висловлення подяки тощо; володіє різними формами мовленнєвих висловлювань (питання, зустрічне питання, згода, уточнення, заперечення, сумнів, прохання, вимога, ігрова вимога, дозвіл, порада, відмова, спонукання, задоволення, здивування, вдячність, жаль, невдоволення, вдячність, пояснення, міркування, доказ та ін.) відповідно до різних ситуацій спілкування з дорослими та однолітками. Може проаналізувати та пояснити причини виникнення суперечливих чи конфліктних ситуацій, виявляє суперечності (невідповідності) та аргументи «за» і «проти», висуває версії можливого розгортання подій («Що б сталося, якби…?», «Слід вчинити так…, тому що…» та ін). Бере участь у перемовинах. Тримається в діалозі невимушено, розмовляє тактовно. Художньо-мовленнєва компетентність Емоційно-ціннісне ставлення: інтерес до художнього слова, друкованої чи електронної книжки. Виявляє бажання висловлювати свої почуття в образному мовленні, активне зацікавлене ставлення до мовленнєвої творчої діяльності, як організованої, так і ініціативної, у різних її формах. Охоче відтворює враження від літературних творів різними засобами художньо-мовленнєвої діяльності. Виявляє бажання користуватися книжками як джерелами інформації та задоволення. Виявляє інтерес та задоволення від участі в розігруванні щедрівок, колядок, закличок, у сюжетно-рольових іграх за мотивами літературних творів, промовлянні текстів народних ігор. Сформованість знань: знає і називає не менше трьох-чотирьох імен письменників і поетів, не менше восьмидесяти літературних або фольклорних творів. Може пояснити особливості основних літературних і фольклорних жанрів. Усвідомлює і може пояснити значення образних слів (порівняння, епітети), доцільність їх вживання в поетичному тексті та прозі. Навички:підтримує бесіду про зміст, ідею, характери та вчинки героїв твору, відповідає на запитання дорослого, висловлює свої враження, переживання, оцінно-етичні судження стосовно персонажів, співвідносить оцінки літературних героїв з власною поведінкою, реальними подіями; переповідає відомі казки, оповідання; усвідомлює та пояснює зміст прислів’їв, приказок, доречно використовує їх у мовленні; відгадує описові загадки; інтонаційно передає різні почуття при виконанні літературних творів; відтворює в мовленні образні вислови з художнього тексту; чітко промовляє скоромовки, чистомовки, прислів’я та приказки; бере участь у мовних іграх. На основі засвоєного зразка складає невеличкі розповіді, казкові історії за змістом скоромовок, прислів’їв, власні описові та порівняльні загадки, лічилки, колисанки; придумує іншу кінцівку літературного твору, доповнює текст казки, оповідання додатковими епізодами. |
Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва» |
Мистецько-творча компетентність Емоційно-ціннісне ставлення: емоційно відгукується на прояви краси в довкіллі, побуті та творах мистецтва, виявляє ціннісне ставлення до творчості художників, музикантів, співаків, танцівників, письменників. Виявляє інтерес до мистецької діяльності (художньо-продуктивної, музичної, театралізованої). Позитивно відгукується на пропозиції включення в різні види мистецько-творчої діяльності (малювання, ліплення, аплікація; слухання музики, співи, музична гра, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах; театралізація малих літературних творів, розігрування спектаклю). Отримує задоволення від мистецької діяльності. Сформованість знань: має елементарні уявлення про види мистецтва (художньо-продуктивне, музичне, театральне). Розуміє мистецтво як результат творчої діяльності митців, виконавців. Виявляє інтерес до творів різних видів мистецтва, впізнає знайомі твори, проявляє до них особисте ставлення, висловлює враження від мистецтва, інтерпретує твори. Сприймає та емоційно реагує на художній образ, елементарно аналізує засоби художньої виразності у творах мистецтва різних видів і жанрів. Вирізняє специфіку образу мистецтва художньо-продуктивного, декоративно-ужиткового, музичного, танцювального, театрального. Розуміє призначення зображувальних матеріалів, театрального реквізиту, атрибутів для образотворчої, театралізованої, музичної діяльності; здатна до реалізації творчого задуму за їх допомогою. Має уявлення про музичну гру, пісню, хоровод, танець, інструментальну музику. Розуміє зміст і колективний характер театральної вистави, знає різні види театру (ляльковий, тіньовий, настільний тощо). Навички: пов’язує яскравість образу, зміст твору з кольорами, композицією, формою; звуками, ритмами, динамікою, темпом, рухами; мімікою, жестами, римами, монологами, діалогами. Здатна розрізнити основні жанри живопису (портрет, пейзаж, натюрморт, казковий, анімалістичний), музики (вокальні, інструментальні), вистави різних театрів (ляльковий, музичний). Знаходить просту аналогію між життям і змістом твору, використовує здатність споглядати і услуховуватися в довкілля для бачення краси у побуті та мистецтві, набувати художньо-продуктивного досвіду мистецької діяльності. Володіє доступними техніками та відображає ними життєві враження та почуття. Виявляє вміння використовувати техніки художньо-продуктивної та декоративно-ужиткової діяльності, експериментує з зображувальними матеріалами, створює художні образи. Має найпростіші навички виконавської культури (декламує, передає рухами характерні ознаки персонажу) та культури глядача (володіє елементарною культурою поводження під час свят, концертів в освітніх та мистецьких закладах). Має домірні вікові навички співу, слухання музики, музично-ритмічних рухів, гри на дитячих музичних інструментах. Виявляє музикальність, уміння передавати настрій, емоції, почуття в музично-руховій і пісенній творчості, музикуванні та музичній грі. Виявляє навички образного мовлення, акторські здібності. Запам’ятовує сюжетну послідовність спектаклю, своєчасно включається в театралізовані дії. Ідентифікує почуття та вчинки персонажів із власними. Використовує побутові речі як атрибути театралізованої діяльності. Співпрацює з дітьми, зокрема з особливими освітніми потребами, й дорослими заради спільного успіху під час мистецької діяльності — художньо-продуктивної, музичної, театралізованої, розваг, свят. Відгукується на пропозиції щодо оздоблення інтер’єру (на свята), долучається до дорослих під час декорування приміщення. Виявляє елементи естетичного смаку та підтримує естетичні прояви у побуті (доцільність вибору одягу до ситуації, культура прийому їжі, сну, відпочинку та праці, культура поведінки й дотримання елементарних правил етикету під час святкувань). Демонструє за власним бажанням досвід мистецьких дій у самостійній художній діяльності. Виявляє елементарні навички рефлексії — обмірковує з іншими свій мистецький досвід, враження, ставлення до мистецької діяльності. |
Набуття різних видів компетентностей дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності (ігровій-як провідній для дітей дошкільного віку): руховій, природничій, образотворчій, музичній, театральній, літературній, сенсорно-пізнавальній, мовленєвій, трудовій і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних знань про себе та довкілля, моральних якостей, уміння доречно застосовувати набуті знання на практиці.
Компетентності , що сформовані у дитини в різних видах діяльності за освітніми напрямками: «Особистість дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина в природньому довкіллі», «Гра дитини», «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини», «Дитина у світі мистецтва» створюють базу для збагачення та поглиблення змісту освіти на наступних рівнях освіти.
Рівень сформованості компетентностей дошкільників різних вікових груп з’ясовується в процесі здійснення моніторингу рівня засвоєння програмового матеріалу дітьми раннього та дошкільного віку, отримання антропометричних даних та встановлення рівня нервово-психічного розвитку дітей раннього віку в процесі спостереження за їх життєдіяльністю.
Метою моніторингу є виявлення відповідності результатів діяльності закладу стандартам і вимогам дошкільної освіти. Змістом моніторингу є фіксування результатів особистісних досягнень дітей за певний час.
Для здійснення моніторингу якості освітнього проецсу в ЗДО використовуються матеріали методичного посібника «Моніторинг досягнень дітей дошкільноговіку згідн з Базовим компонентом дошкільної освіти: метоичний посібник» (упоряд.: Н.М. Шаповал, В.О.Левченко, Г.М. Остапюк та ін..; за загальною редакцією Н.М. Шаповал, О.М. Кулик, Т.В. Киричук.–3-тє вид.,зі змін.- Тернопіль: Мандрівець, 2024р.-184с.), для дітей раннього віку –картки нервово-психічного розвитку.
За результатами моніторингових досліджень педагоги планують корекційну дяльність з дітьми раннього та дошкільного віку, а також індивідуальну роботу.
Розділ 2. Перелік, зміст,тривалість і взаємозв’язок освітніх напрямів, логічна послідовність їх вивчення.
Відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти у ЗДО «Барвінок» визначено зміст освітнього процесу за інваріативною складовою.
Освітній напрям |
Ключові компетентності |
Зміст освітньої діяльності |
«Особистість дитини» |
Рухова компетентність –це здатність дитини до самостійного застосуванняжиттєво необхідних рухових умінь та навичок, фізичних якостей,рухового освіду в різних життєвих ситуаціях. Здоровозбережувальна компетентність – це здатність дитини до застосування навичок здоровозбережувальної поведінки відповідно до наявної життєвої ситуації; дотримання основ здорового способу життя, збереження та зміцнення здоровя у повсякденній життєдіяльності. Особистісна компетентність. Освітній потенціал компетентності реалізуєтьс у творчій активності дитини у всіх спцифічно дитячих видах діяльності (ігровій, пізнавальній, образотворчй). |
Передбачає: задоволення природної потреби у руховій активності , що забезпечує оптимальний рівень фізичної працездатності , засвоєння та викоритсання елементарних знань у галузі фізичної культури, сформованість умінь іі навичок для вирішення рухових завдань у ріних життєвих ситуаціях; потребу в опануванні способами збереження та зміцнення власного здоровя, сукупніть елементарних знань про людину та її здоовя,здоровий спосіб життя; стійка мотивація еколого-валеологічної спрямованості щодо пізнання себе та довкілля, яка спонуає довикоритсання навичок здоровозбережувальної поведінки, позитивне ставоенн дитини до свого внутрішного світу (думок, почуттів, мрій, бажань. Мотивів,планів, ідеалів, цілей, прагнень),становлення основ її світогліду і розвиненості її свыдомосты(пізнавальної активності, емоційної сприйнятливості, позитивноїналаштованості дій, думок, оптимістичними переживаннями, ралістичними намірами),сформованість самосвідомості: індефікаціясебе зі своїм»Я», позитивнї самооцінки, домагання визнання іншими її чеснот, уміння співвідносити «хочу» (мотиви,наміри), «можу» (знання . вміння ,навички), «буду» (регуляціяповедінки та діяльності), здатність уявляти себе в минулому, теперішньому, майбутньому часі; орієнтування у своїх основних правах і обовязках;виховання вдитини позитивного ставлення досвоєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних,оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності;формування базових якостей особистості; овільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативніст, свобода поведінки і безпечніст, самосвідомість, самоставлення,самооцінка. |
«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» |
Предметно-практична, технологічна компетентність –здатність дитини реалізовувати творчі задуми з перетворенняобєктів довкілляз використанням різних матеріалів, що спираються наобізнаність іззасобами та предметно-прктичними діями, здопомогою дорослого чи саостійно у процесі виконання конструктивних, технічно-творчих задань, завдвнь з оделювання. Сенсорно-пізнавальна, логіко-математична,дослідницька компетеньність –це здатність дитини викоритовувати власну сенсорну систему в процесі логіко-математичної і дослідницької діяльності. |
Передбачає:творче самовираження через сформовані предметно-практичні та технологічні дії в самостійнійі спільній з однолітками діяльності; наявність пізнавальної мотивації,базису логіко-математичних, дослідницьких знань, абутих дитиною умінь і навичок (аналізу, порівняння, узагальнення,здійснення самоконтролю),пізнавальний досвід, що накопичується і використовується в різних видахдитячої діяльності;сформованість доступних для дитини дошкільноговіку уявлнь, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і обєктів навколишнього світу; здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності; оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-образного, словесно-логічного мислення; інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, лементарних математични уявлень, цілісноїкартини світу, компетентної пведінки в різних життєвих ситуаціях. |
«Дитина в природньому довкіллі» |
Природничо-екологічна компетентність – це здатність дитини до лоцільної поведінки в різних життєвихситуаціях, що гунтується на емоційно-цінніному ставленнідо природи, заннях її законів та формується у просторі пізнавальної,дослідницької, труової, ігрової діяльності. |
Передбачає:природничу освіченість через наявність уявлень дитини про живі організми уявлень дитини про живі організми і природнє середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідові звязки у природному довкіллі тавзаємозвязокприродних умов, рослинного і тваринногосвіту, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи; ціннісне ставоення дитини до природи, що виявляється ц її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин; готовність включатися у практичну діяльність,що повзана з природою; дотримування правил природокористування; формування доступних дитині дошкільного вікууявлень про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля. |
«Гра дитини» |
Ігрова компетентність – це здатність дитини до вільної, емоційної насиченої, сонтанної активності з власної ініціативи, в якій реалізується можливість застосуання наявнихіосвієння нових знань таособистісного розвитку через прагнення дитини до участі в житті дорослих шляхом реалізації інтересів в ігрових та рольових діях в узагальненій формі. |
Передбачає:розвитк у дітей творчих здібностей, самостійності, інінціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому; задоволення ігровихуподобань кожноїдитини, виникнення дружніх, партнерських стосунків та ігрових люєднань за інтересами; збагаченя ігрового середовища і пеадагогічного супроводу дорослих;активність та свободу дитини в організаціїігрової діяльності; планування ігрової діяльності з врахуванням особливостей вихованців 9першагрупа іігор: самодіяльні вільін ігри (ігри-експерементування, сюжетно-рольові, режисерсські, театралізовані). Друга група: ігри, щоорганізовані за ініціативою дорослих з метою навчання( сюжетно-дидактичні, дилактичні, словесні зіграшками, дидактично-друковані), рухливі, конструктивно-будівельні) та з метою організації дозвілля (інтелектуальні, карнавальні, обрядов,драматизації,хороводи, ігри-естафети). |
«Дитина в соціумі» |
Соціально-громадянська компетентність –це здатність до прояву особистісних якостей, соціальних почуттів,лбові до Батьківщини; готовність о посильної участ в соціальних подіях, що відбуваються ц дитчих осередках, нромаді, суспільстві та спряовані на покращення спільного життя. |
Передбачає: ціннісне ставлення дитини до себе, сої прав і прав інших; наявністьуявленьпро правила і способи міжособистісної взаємодії з членами сімї, родини,іншими люддьми та вмінь дотримуватися цих правил в соіально-гроадянському просторі; ціннсне сталення та повагу до культурних надбань українського народу, представників різних національностей і культур; формування у дітей навичок соціально вихнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людськихвзаємин, готовність співпереживати та співчувати іншшим; вміння узгоджувати свої інтереси,бажання,дії зіншими членами суспільства. |
«Мовлення дитини» |
Мовленнєва компетентність- це здатність дитини продукувати свої звернення , думки , враження тощо в будь-яких формах мовленнєвого висловлюваннязадопомогою вербальних і невербальних засобів. Мовленнєва компетентність обєднує фонетичний, лексичний, граматичний,діалогічний, монологічний калдникита засвідчує їх взаємозалежність і взаємозумовленість. Комунікативна компетентність –здатність дитини до спілкування з однолітками і дорослими у різних формах конструктивної взаємодії. Художньо-моленнєва компетентність – здатність відтворювати художньо-естетичні враження відсприйняття літературних фольклорних творів засобами різних видів художньо-мовленнєвої діяльнсті. |
Передбачає:оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови;засвоєння дитиною культури мовлення та спфлкування , елеентарни правол користування мовоюу різних життєвих ситуаціях; здатність пілтримувати партнерські стосунки, заяляти про свої наміри і бажання, узгоджувати ссовїінтереси з іншими , доммовлятся,за потреби аргумнтовано відстоювати свою позицію; забезпечення духово-емоційного розвитку дитини через органічний зв'язок із національним вихованням; ціннісне ставленнядитини до художнього слова як культурного явища,друкованої чи електронної книжки, достатній для художньої комунікації рівень літературної обізнаності; здатність дитини продукувати своїзвернення , думки, враження тощов будь-яких формах мовленнєвого висловлювання за допомогою вербальних і невербальних засобів;усвідомлення звукового складу рідноїмови, спираючись на розвинний фонематичний слух і мовленнєве дихання; збалансований запасів слів із різних освітніх напрямків, що адєзмогу добирати найбільш точніі слова відповідно до ситуації мовлення; вміння ксладати різні види розповідей, переказувати художній текст тощо. |
«Дитина в світі мистецтв» |
Мистецько-творча компетентність – це здатність дитини практично реалізовувати свій художньо-естетичний потенціал для отримання бажаного результату творчої діяльності на основі розвинених емоцій та почуттів до видів мистецтва, елементарно застосовувати мистецькі навички в життєвих ситуаціях під час освітньої та самостійної діяльності. |
Передбачає: обізнаність дитиниу специфіці видів мистецтва( художньо-продуктивній, музичній , театральній), ціннісне ставлення до митсецтва і мистецькоїдіяльності;прагнення сприймати мистецтво тощо формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного сталеннядо змісту предметного світу мистецтва;розвитк творчих зібностей, фомування елементарних трудовихтехнологічнихтахудожньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці; формувння емоційно-ціннісногоставленнядо процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; зданість орієнтуватись в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до оюєктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволоіння навичками практичної діяльності, культури споживання. |
Реалізуючи вищезазначений зміст освітнього процесу, педагогічні працівники забезпечують досягнення очікуваних результатів навчання, зазначених у Розділі І.
Інваріативна складова змісту дошкільної освіти сформована на державному рівні і є обов’язковою. Інваріативну частину змісту освіти систематизовано відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти за вище названиими освітніми напрямами.
У закладі забезпечується неперервність змісту освітніх напрямів , а також наступність дошкільної та початкової ланок. Виключення з інваріативної частини будь-якого з освітніх напрямів порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі.
Організація життєдіяльності дітей з урахуванням освітніх напрямів, що включені до інваріативної складової, дає змогу забезпечити належний рівень соціально-особистісного розвитку дітей раннього та дошкільного віку в структурі неперервної освіти.
Дотримання змісту, взаємозв’язку та логічної послідовності реалізації осітніх напрямів Базового компоненту дошкільної освіти забезпечується та відображується у блочно-тематичному плануванні освітнього процесу.
З метою підвищення якості освітнього процесу в ЗДО використовуються освітні технології, а саме:
- Сторітелінг ;
- Синквейн ;
- Мнемотехніка;
- Палички Кюізенера;
- Методика використання схем моделей для навчання дітей описових розповідей;
- Педагогічна спадщину В. Сухомлинського;
- Розвивальні ігри В.Воскобовича;
- Нетрадиційні техніки малювання;
- Казкова фізкультура Є. Єфименка;
- Логічні блоки Дьєнеша;
- Педагогіка Марії Монтессорі;
- Казкотерапія;
- Ігрові технології.
Перед педагогами закладу стоїть завдання –організувати таку діяльність , яка б ставила дитину перед необхідністю спрямовувати свої розумові зусилля на пошук і використання наявних у неї знань і вмінь для розв’язання нового конкретного завдання.
Розділ 3.Форми організації освітнього процесу.
Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» освітня програма ЗДО визначає мету, завдання освітнього процесу на навчальний рік, а також форми його організації.
Навчальний рік у закладі починається 02 вересня і закінчується 30 травня наступного року, літній оздоровчий період - з 1 червня по 31 серпня.
Під час оздоровчого періоду з дітьми проводиться фізкультурно-оздоровча та художньо-продуктивна діяльність.
Для якісної організації освітного процесу . відповідно до Інструктивно-методичних рекомендацій «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі», листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 26.07.2010року №1.4/18-3082 в ЗДО «Барвінок» використовуються такі види занять:
- За специфікою поєднання та форм роботи в межах заняття:
- Тематичні;
- Комплексні;
- Інтегровані;
- Контрольно-діагностичні.
- За способом організаціїдітей:
- Фронтальні, колективні (з усіма дітьми);
- Групові (10-12 дітей);
- Індивідуально-рупові (4-6 дітей);
- Індивідуальні (1-4 дітей).
- За дидактичними цілями:
- заняття із засвоєння дітьми нових знань;
- заняття із закріпленням і сиситематизації досвіду дітей;
- контрольні заніття.
Організоване навчання у формі занять проводиться , починаючи з 3-го року життя. Тривалість занять становить:
- У групі раннього віку (3рік життя) – до 10 хвилин;
- У молодшій групі(4рік життя) – до 15 хвилин;
- У середній групі (5рік життя) – до 20 хвилин;
- У старшій групі (6 (7)рік життя) – до 25 хвилин.
Тривалість перерв між заняттями становить не менше 10 хвилин. Не дозволено від дітей вимагати виконання домашніх завдань.
Фізичне виховання в закладі передбачає проведення:
- Ранкової гімнастики;
- Гімнастики пробудження;
- Занять з фізичної культури;
- Рухливих ігор та ігор спортивного характеру;
- Загартування;
- Фізкультхвилинок під час занять;
- Фізкультурних пауз між заняттями;
- Фізкультурних компдексів під час прогулянок (пішохідних переходів)
- Оздоровчих заходів.
Організоване навчанняу формі фізкультурних занять проводиться з раннього віку:
- у віці від 2 до 3 років – 15 хвилин;
- у віці від 3 до 4 років -20 хвилин;
- у віці від 4 до 5 років -20-25 хвилин;
- у віці від 5 до 6(7) років -25-30 хвилин.
Вихователі планують роботу з дітьми використовуючи 2 види планування: перспективне та календарне (за умови дистанційного навчання: перспективно-календарне планування, облік власної освітньої діяльності та активності батьків вихованців). В літній оздоровчий період під час організації освітнього процесу допускається написання перспективно-календарного плану. Кожна група планує роботу з дітьми враховуючи їх вікові особливості та завдання програми розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля».
Перспективний план розробляється на місяць наперед за освітніми напрямами Базового компоненту дошкільної освіти та програмою розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля». В ньому зазначається:
- тема тижня;
- підтема днів;
- комплекси вправ ранкової гімнастики та гімнастики після деннього сну ( по 2 комплекси);
- орієнтовний розподіл занять на тиждень;
- робота з батьками;
- загартовуючі процедури з дітьми.
Календарні плани складаються вихователями на свою зміну (І та ІІ половину дня). У цих планах зазначаються:
- Дата;
- Тема тижня, тема дня;
- І чи ІІ половина дня;
- Форми та методи роботи визначені перспективним планом роботи у поширеному вигляді в порядку проведення;
Упродовж дня розподіляються основні види діяльності:
- Ігрова діяльність (дидактичні, конструктивно-будівельні, сюжетно-рольові, рухливі,татралзовані, ігри з піском та водою тощо);
- Навчально-пізнавальна діяльність (заняття, гурткова робота, індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, бесіди, елементарні досліди, експерементуання);
- Трудова діяльність (індивідуальні та групові доручення, чергування, колективна прація);
- Художня діяльність (образотворчі, музичні, літературні занятття, розваги, свята, дозвілля);
- Комунікативно-мовленнєва діяльність (мовленнєві заняття, бесіди);
- Рухова діяльність (заняття з фізичної культури, музики, рухливі ігри).
З метою забезпечення єдиних вимог щодо наступності сімейного і суспільного виховання, надання психолого-педагогічної допооги батькам підтримки різнобічного розвитку дітей , впродовж 2024-2025 навчального року передбачено проведення різних форм роботи з батьками, використовуючи різні канали комунікації.
У ЗДО сплановано інформаційно-профілактичні заходи щодо профілактики булінгу та жорстокого поводження в сімї, план складається з декількох етапів: діагностичний, інформаційний, практичний. Робота проводиться з усіма учасниками освітнього процесу: педагогами, батьками, дітьми.
З метою забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти передбачено виконання Плану роботи по забезпеченню перспективності та наступності у співпраці Таращанського ліцею «Ерудит» на 2024-2025 навчальний рік.
Розділ 4.Опис та інструменти системи
внутрішнього забезпечення якості освіти
Внутрішня система забезпечення якості освіти створюється відповідно до статті 41 Закону України «Про освіту», вона може включати:
- оприлюднені критерії, правила та процедури оцінювання освітньої діяльності та управлінських процесів у закладі освіти;
- політики та процедри забезпечення якості освіти;
- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
- створення в закладі інклюзивного середовища , універсального дизайну та розумного пристосування;
- інші процедури та заходи визначаються спеціальними законами або документами освіти.
Внутрішня система забезпечення якості освіти створюється відповідно до рекомендацій Міністерства освіти України, Державної служби якості освіти України з урахуванням: цілей та пріоритетів розвитку закладу дошкільної освіти, типу закладу, місцезнаходження, умов діяльності.
До розбудови внутрішньої система забезпечення якості освіти залучаються усі учасники освітнього процесу.
Мета внутрішньої системи забезпечення якості освіти: постійне та послідовне підвищення якості освіти на основі відстеження динаміки показників освітньої діяльності та освітніх процесів у ЗДО.
Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти :
1.Визначення пріоритетних напрямів та показників для оцінювання освітньої діяльності, управлінських процесів у ЗДО.
2. Здійснення вимірювання показників освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО та оцінка їх динаміки.
3. Визначення шляхів підвищення якості освіти за результатами оцінювання показників освітної діяльності та освітніх процесів.
4. Надання допомоги учасникам освітного процесу щодо підвищення якості освіти.
Напрями, показники, методи збори інформації для оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО доцільно визначати за результатами аналізу діяльності закладу освіти за минулий рік та анкетування педагогічних працівників, батьків вихованців щодо якості провадження освітньої діяльності в ЗДО. Методами збору інформації для оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО можуть бути: вивчення документації, спостереження, опитування (анкетування, інтерв’ювання) усіх учасників осітнього процесу (педагогічних працівників, дітей, батьків вихованців) та спостереження за дітьми в різних видах діяльності. А також медико-педагогічний контроль за фізичним розвитком та станом здоров’я дітей на заняттях з фізкультури (система медичних і педагогічних спостережень, аналіз ефективності використання засобів і методів фізичного виховання).
Зміни та доповнення до напрямів, показників, методів збору інформації для оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО схвалюються відповідним рішенням педагогічної ради та затверджуються наказом директора закладу.
Орієнтовні напрями, показники, методи збору інформації для оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО
Напрям оцінювання |
Показники |
Методи збору інформації |
Термін проведення |
Освітнє середовище |
Забезпечення ЗДО (спортивного, музичного залів, груп) обладнанням відповідно до Типового переліку |
спостереження |
Жовтень 2024р |
Забезпечення навчально-наочними посібниками та іграшками відповідно до Типового переліку |
спостереження |
До 01.11.2024р |
|
Стан теиторії та приміщень. Відповідність сантарно-гіггієнісним вимогам |
спостереження, вивчення документації |
щоквартально |
|
Дотримання вимог безпеки життєдіяльності вихованців та охорони праці працівників |
спостереження, вивчення документації |
щомісячно |
|
Освітня діяльність |
Якість плануваня в ЗДО |
вивчення документації |
Вересень 2024р, травень 2025р |
Діяльність керівника в ЗДО |
опитування, вивчення документації |
Січень 2024р |
|
Система внутрішнього моніторингу |
вивчення документації |
1 раз у квартал |
|
Організація та здійснення освітнього процесу в ЗДО |
Спостереження, вивчення документації |
За планом роботи |
|
Рівень ралізації компетентнісного підходу |
Спостереження, оцінка,вивчення документації |
За планом роботи |
|
Діяльність вихователя |
Спостереження, вивчення документації |
За планом роботи |
|
Організація та здійснення методичної роботи |
вивчення документації |
1 раз у півріччя |
|
Співпраціз батьками вихованців |
вивчення документації |
Вересень 2024р, травень2025р |
|
Результати освітньої діяльності |
Рівень засвоєння вихованцями старших груп вимог БКДО за освітніми напрямами |
Спостереження,аналіз підсумкових занять, моніторинг. |
вересень 2024, січень 2025, травень, 2025 |
Основні політики забезпечення
якості освітньої діяльності та якості освіти в ЗДО є:
-забезпечення публічної інформації про діяльність закладу освіти (ст.30 ЗаконуУкраїни «Про освіту»);
- дотримання принципів академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників (ст.42 ЗаконуУкраїни «Про освіту»);
- запобігання та протидія булінгу (цькування);
- створення умов щодо професійного зростання педагогічних працівників (постанова КМУ від 21.08.2019 року №800 «Деякі питання підвищення
кваліфкації педагогічнх і науково-педагогічних працівників» (зі змінами).
Основні процедури вивчення якості освітньої діяльностів ЗДО
Основними процедурами вивчення якості освітньої діяльності в ЗДО визначено:
- Відстеження рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку відповідно до Базового компоненту дошкільної світи;
- Внутрішній монторинг якості освіти;
- Самооцінювання освітнього середовища.
Для забезпечення об’єктивності та достовірності даних важливо дотримуватись принципів академічної доброчесності, у тому числі справедливого оцінювання.
Внутрішній моніториг якості освіти здійснюється відповідно до статті 48 Закону України «Про освіту», наказу МОН України від 16.01.2020 року №54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти». Для проведння внутрішнього моніторингу розробляється відповідна програма.
Самооцінювання освітньої діяльності включає:
- самооцінювання показників освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО;
- оцінювання педагогічної діяльності .
- оцінювання освітнього середовища.
Очікувальні результати щодо реалізації
системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
- Отримання об’єктивних даних про якість освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО;
- Підвищення якості освіти в ЗДО на основі прийняття ефективних управлінських рішень.
- Створення атмосфери довіри до ЗДО серед педагогічних працівників та батьків вихованців.
Основні показники реалізації освітньої програми
Таращанського ЗДО «Барвінок».
Виконання освітньої програми дасть змогу:
- удосконалити організацію освітнього процесу в закладі з метою забезпечення ефективної реалізації завдань державного стандарту;
- забезпечити формування у дітей дошкільного віку мотивації до навчальної діяльності та саморозвитку;
- створити умови для якісного соціально-емоційного розвитку дитини дошкільного віку як запоруки успішної самореалізації на наступному етапі життя в початковій школі;
- забезпечити компетентнісний підхід до освітнього процесу;
- задовольнити освітньо-культурні потреби здобувачів освіти;
- удосконалити систему підвищення професійної майстерності педагогів, надати пріоритет самоосвіті.
Висока якість дошкільної освіти буде забезпечена спільними зусиллями управлінського апарату та методичної служби, педагогів та батьків, діяльність яких націлена на досягнення оптимальних результатів освітньої діяльності з дітьми раннього та дошкільного віку.